Держава зобовʼязана поселити тих, хто цього потребує. Перший пункт — центр у Логатці, звідти направляють далі. Приватне житло теж можна, але умови різні до і після статусу. На прикладі Словенії.
Поселенням займається Управління з питань забезпечення та інтеграції мігрантів. Прийом відбувається в центрі розміщення в місті Логатець, звідки людей направляють в інші вільні центри або житлові обʼєкти.
Перед поселенням проводять профілактичний медичний огляд.
Особа, яка вже має тимчасовий захист, може обрати приватне розміщення.
Заявник, який ще тільки подав заяву, теж може обрати приватне житло — але за власний рахунок. Це та відмінність, через яку варто не поспішати з орендою до отримання статусу.
У центрах діють правила внутрішнього розпорядку. Закон окремо визначає, що вважається порушенням і які заходи можуть застосувати.
Витяг з правил має бути на інформаційних стендах — і мовою, яку розуміють мешканці. Якщо ви його не бачили, це привід попросити.
Про відсутність у центрі розміщення понад 24 години треба повідомити управління на встановленому бланку. Про відсутність у Словенії понад 15 днів — теж.
Відсутність понад три дні без попередження вважається порушенням правил внутрішнього розпорядку, і за це можуть скасувати поселення. Це той пункт, через який люди справді втрачали місце.
Неповнолітню особу без супроводу управління розміщує за висновком центру соціального захисту — в установу з належним доглядом, або до дорослих родичів чи людини, яка піклувалася про дитину після приїзду.
Це головний центр прийому, а не «місце, де залишать». Направлення далі — звичайна частина процедури.